Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
 СУД ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовної заяви

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він з 2000 року проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 у квартирі на АДРЕСА_1 .

У березні 2006 року він та відповідачка придбали земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,1 га, яка розташована на АДРЕСА_2 та у цьому ж році почали будувати будинок.

Вказував на те, що за час спільного проживання однією сім`єю на вказаній земельній ділянці вони побудували будинок та проживали у ньому разом орієнтовно до червня 2022 року.

Зазначав, що спільне майно, а саме: земельна ділянка та будинок, були придбані та побудовані здебільшого за його кошти, однак нерухоме майно зареєстровано на відповідачку.

Оскільки він спільно з відповідачкою придбав земельну ділянку, згодом спільними зусиллями вони побудували будинок та фактично проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу більше 20 років, то вважав, що він має законне право на половину спірного нерухомого майна.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд:

-встановити факт його спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2                у період з 01 січня 2004 року до червня 2022 року без реєстрації шлюбу;

- визнати житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:059:0077, площею 0,1 га, за вказаною адресою спільною сумісною власністю його та ОСОБА_2 ;

- визнати за ним право власності на 1/2 частки вказаних житлового будинку та земельної ділянки.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2024 року          у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2024 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції,                     з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 протягом вказаного ним періоду (з січня 2004 року до червня 2022 року), а також придбання спірного майна за спільні кошти. Подані позивачем докази не підтверджують факту ведення спільного господарства, наявність спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя, набуття майна тощо. За відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, відсутні і підстави, передбачені статтею 74 СК України, вважати майно таким, що належить на праві спільної сумісної власності сторонам, як жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У грудні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просивскасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій                        не врахували, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області                    від 20 липня 2022 року у справі № 569/8893/22 про притягнення його до адміністративної відповідальності щодо домашнього насильства встановлені преюдиційні обставини, а саме встановлено факт наявності між ним та відповідачкою сімейних відносин.

Суди, відмовляючи у задоволенні його позовних вимог, не встановили, на якій підставі він майже 20 років проживав у житловому будинку АДРЕСА_2 .

На підтвердження своїх вимог щодо проживання сторін однією сім`єю він надав достатньо доказів за різні періоди проживання з відповідачкою, які суди попередніх інстанцій не врахували, зокрема: нотаріальну заяву від 18 листопада 2022 року ОСОБА_3 , який є чоловіком продавця земельної ділянки ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_3 вказував, що знає його та відповідачку, які у 2006 році неодноразово оглядали земельну ділянку у АДРЕСА_2 та згодом її придбали; докази наявність у нього (позивача) коштів на будівництво спільного будинку; спільні фотокартки; диск з відеозаписами за період проживання;докази переписки з відповідачкою та її дочкою; копії чеків на оплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 , за 2022 рік, чеки на покупки у спільний будинок за період з 2011 року до 2018 року. Також суди не врахували покази свідків.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження         № 14-130цс19) та у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі       № 643/6799/17 (провадження № 61-1623св19), від 26 листопада 2019 року у справі № 922/643/19, від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17 (провадження                 № 61-26396св18), від 17 грудня 2019 року у справі № 641/1793/17 (провадження         № 61-15766св19), від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17 (провадження    № 61-19719св19), від 07 грудня 2020 року у справі № 295/14208/18 (провадження    № 61-12879св20), від 03 березня 2021 року у справі № 127/28507/15-ц (провадження № 61-7378св20).

Доводи інших учасників справи

У січні 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Гладчук З. Я. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 03 січня 2025 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У лютому 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , який розірвано                   10 жовтня 2002 року.

ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , який розірвано 18 серпня 2005 року.

18 березня 2006 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки придбала у власність земельну ділянку площею 1 000 кв. м, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована на АДРЕСА_2 .

17 жовтня 2006 року ОСОБА_2 видано дозвіл № НОМЕР_1 на виконання будівельних робіт з будівництва нового житлового будинку на АДРЕСА_2 , який міститься в матеріалах інвентаризаційної справи № 77025, на об`єкт нерухомого майна, який знаходиться на АДРЕСА_2 .

Згідно з договорами купівлі-продажу від 25 квітня 2007 року ОСОБА_2 продала належний їй житловий будинок АДРЕСА_3 , за 1 749 690,00 грн та земельну ділянку площею 0,10 га, що знаходиться на АДРЕСА_3 , за 119 610,00 грн.

Відповідно до договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 30 листопада          2011 року ОСОБА_2 продала земельні ділянки площею 0,0800 га та площею 0,1000 га,що розташовані на АДРЕСА_4 , за 20 632,00 грн та                      за 43 586 грн відповідно.

Згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, що зареєстрована Інспекцією ДАБК у Рівненській області 21 серпня 2013 року № РВ 142132330044, будівництво житлового будинку на АДРЕСА_2 закінчено та введено об`єкт у експлуатацію у серпні 2013 року.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 05 вересня 2013 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 8971693 від 05 вересня 2013 року право власності ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано 31 серпня 2013 року.

 СУД УХВАЛИВ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

 

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року залишити без змін.