Адвокатське об'єднання PROXY
Партнер адвокатського об’єднання «PROXY»
Зняття арешту з майна
01.08.2023
рубрика: Виконання судових рішень
переглядів: 88
Вітаємо вас знову у нашому блозі! Нещодавно ми розповідали про визнання особи недієздатною, про оформлення опікунства та його відмінності від піклування. Якщо ви досі не читали цієї статті, щиро рекомендуємо з нею ознайомитися – там на вас чекатиме цікаве та просте пояснення основних орієнтирів даної теми, а також розповідь зі сторони юридичного закулісся про судову справу з цього приводу.
Сьогодні ж, тема не менш цікава – поговоримо про арешт майна та особливості зняття з нього. Окрім цього, обов’язково будемо грунтуватися на наших успішних кейсах.
Насамперед, пропонуємо розібратися простими словами про непрості речі – що ж таке цей «арешт майна». Виходячи із засад цивільного права, арешт майна можна визначити як процес, у якому майно особи передається під охорону державі або її уповноваженому представнику за рішенням суду, виконавчої служби, нотаріуса. При цьому, здійснюватися такі дії можуть і в кримінальному праві, що визначається низкою конкретних обставин. Оскільки нині більш актуальним є регулювання даного питання саме у першому наведеному випадку, у цій статті більше уваги приділимо йому.
Арешт може накладатися у наступних випадках:
- для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
-для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
- при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
За загальним правилом, арешт з майна боржника може зняти виконавець, який його наклав або ж здійснити це можна на підставі рішення суду.
Проте, що ж робити у випадку, коли арешт уже накладено на майно? Законодавець передбачає зняття такого арешту та на нормативному рівні визначає це законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч.4 ст.59, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
3) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
4) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
5) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
6) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
та низка інших обставин, визначених у статті.
А тепер розглянемо ситуацію, у якій всі передумови для зняття арешту є, а фактичне виконання цих дій не відбувається. Але, врахуємо нюанс – це не історія, що теоретично могла би трапитися, а справжнісінький випадок із практичного досвіду нашого адвокатського об’єднання.
Початок класичний - на майно особи накладають арешт, в межах виконавчого провадження за рішенням суду. Вже через два роки виконавчий лист повертають стягувачу, а виконавче провадження закривають. Незважаючи на це, особа самостійно та добровільно продовжує регулярно сплачувати кошти, як це було встановлено рішенням суду. Проте, арешт з її майна так і не був знятий органами виконавчої служби, і залишався протягом 13 років! Зважаючи на це, в інтересах нашого клієнта ми звертаємося до суду із скаргою на дії виконавця.
За результатами судового розгляду, завдяки переконливим аргументам та вагомим доказам ми доводимо, що такий тривалий арешт порушує права нашого клієнта при умові, що свої борги вона добросовісно намагалася погасити.
В кінцевому результаті справа успішно завершилася на користь нашого клієнта, з усього майна арешт скасовано й людина може вільно ним розпорядитися.
Отже, не зволікайте, звертайтеся до найкращих професіоналів в усіх сферах життя, тому що Ви того варті!
Ознайомитися з рішенням можна тут
До нових зустрічей,
на захисті Ваших прав – «PROXY».
Сьогодні ж, тема не менш цікава – поговоримо про арешт майна та особливості зняття з нього. Окрім цього, обов’язково будемо грунтуватися на наших успішних кейсах.
Насамперед, пропонуємо розібратися простими словами про непрості речі – що ж таке цей «арешт майна». Виходячи із засад цивільного права, арешт майна можна визначити як процес, у якому майно особи передається під охорону державі або її уповноваженому представнику за рішенням суду, виконавчої служби, нотаріуса. При цьому, здійснюватися такі дії можуть і в кримінальному праві, що визначається низкою конкретних обставин. Оскільки нині більш актуальним є регулювання даного питання саме у першому наведеному випадку, у цій статті більше уваги приділимо йому.
Арешт може накладатися у наступних випадках:
- для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
-для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
- при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
За загальним правилом, арешт з майна боржника може зняти виконавець, який його наклав або ж здійснити це можна на підставі рішення суду.
Проте, що ж робити у випадку, коли арешт уже накладено на майно? Законодавець передбачає зняття такого арешту та на нормативному рівні визначає це законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч.4 ст.59, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
3) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
4) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
5) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
6) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
та низка інших обставин, визначених у статті.
А тепер розглянемо ситуацію, у якій всі передумови для зняття арешту є, а фактичне виконання цих дій не відбувається. Але, врахуємо нюанс – це не історія, що теоретично могла би трапитися, а справжнісінький випадок із практичного досвіду нашого адвокатського об’єднання.
Початок класичний - на майно особи накладають арешт, в межах виконавчого провадження за рішенням суду. Вже через два роки виконавчий лист повертають стягувачу, а виконавче провадження закривають. Незважаючи на це, особа самостійно та добровільно продовжує регулярно сплачувати кошти, як це було встановлено рішенням суду. Проте, арешт з її майна так і не був знятий органами виконавчої служби, і залишався протягом 13 років! Зважаючи на це, в інтересах нашого клієнта ми звертаємося до суду із скаргою на дії виконавця.
За результатами судового розгляду, завдяки переконливим аргументам та вагомим доказам ми доводимо, що такий тривалий арешт порушує права нашого клієнта при умові, що свої борги вона добросовісно намагалася погасити.
В кінцевому результаті справа успішно завершилася на користь нашого клієнта, з усього майна арешт скасовано й людина може вільно ним розпорядитися.
Отже, не зволікайте, звертайтеся до найкращих професіоналів в усіх сферах життя, тому що Ви того варті!
Ознайомитися з рішенням можна тут
До нових зустрічей,
на захисті Ваших прав – «PROXY».